1. Розвиток зв'язного мовлення №1. Самостійне складання та розповідь казки (усно) wym-1512304852354

2. Конспект уроку з української літератури у 5 класі.

3. Кросворди до уроків української літератури 5 класу, І семестр wym-1519751501654

4. Методична розробка "Кросворди на уроках української літератури", 5 клас wym-1519751572431

Тема. Літературні казки. Особливості літературної казки, її від­мінність від народної. І. Франко. Дитинство письменни­ка. І. Франко — казкар (збірка «Коли ще звірі говорили»). wym-1510947100741

Мета: ознайомити учнів із дитинством І. Франка, його творчіс­тю як казкаря; зі змістом казок зі збірки «Коли ще звірі говорили»; удосконалити навички виразного читання; дати поняття про літературну казку; виховувати естетич­ний смак, прагнення до творчості.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Обладнання: комп’ютер, проектор, презентація до теми, книжкова виставка літературних казок, портрет І. Франка, збірка «Коли ще звірі говорили».

Теорія літератури: літературна казка.

ХІД УРОКУ

I. Організація початку уроку.

Привітання, перевірка стану готовності учнів до уроку.

II. Перевірка домашнього завдання.

Зачитування власних казок та відгуків про вивчені казки (учнівські доробки можна оформити в альбом або видрукувати збіркою).

III. Актуалізація опорних знань, умінь, навичок.

Прийом «Незакінчене речення».

1. Народна казка — це...

2. Будова казки така:

3. Групи казок є такі:

4. Особливості казок такі:

IV. Повідомлення теми та мети уроку.

1. Учні записують тему уроку в зошити.

2. Слово вчителя.

— На сьогоднішньому уроці продовжимо знайомство з казкою, але не народною, а літературною; дізнаємося про дитинство І. Франка та про те, що він писав чудові казки, поринемо у світ, у якому «звірі говорили».

V. Мотивація.

Учитель.

— «Життя мені мало всміхалося, а діти були тим весняним сонячним промінням, яке зігрівало моє серце», — так говорив І. Франко, відомий український письменник, про якого сьогодні піде мова на нашому уроці. Ми познайомимося з його чудовою збірочкою «Коли ще звірі говорили», казкою «Фарбований Лис». Чи цікаво вам, що це за казка?

— Перегляд буктрейлера «Коли ще звірі говорили».

VI. Сприйняття та усвідомлення учнями нового матеріалу.

1. Ознайомлення з поняттям «літературна казка».

Учитель.

Літературна казка — це казка, написана письменником. Літературні казки, на відміну від народних, мають свого автора, тому їх ще називають авторськими. Серед авторів казок — знані майстри слова: І. Франко, Леся Українка, В. Симоненко, Н. Забіла, В. Нестайко, О. Іваненко, Ю. Ярмиш.

Із зарубіжної літератури відомі казки Г. К. Андерсена, Ш. Перро, братів Грімм, О. Пушкіна та багатьох інших.

(Демонстрація динамічної таблиці «Порівняння літературної та народної казки»)

Джерелом натхнення для письменників зазвичай була народна творчість, тому літературні казки здебільшого мають ті самі ознаки, що й народні. Однак літературна казка має і свої особливості. Якщо народна казка побутує в усній формі, то літературна має писемну. А ще літературні казки, на відміну від народних, не такі давні, їм усього приблизно два століття, адже вони виникли з появою письма та книгодрукування. Народна казка може мати кілька варіантів. Текст літературної постійний, незмінний. На відміну від народної казки, у літературній мова може бути як прозовою, так і віршованою. У початковій школі ви вже читали написані віршами казки Н. Забіли про вовка і козенят, «Безконечні казочки» Марійки Підгірянки та інші.

Народна і літературна казка — це школа народної моралі. Мудрість і сила починаються з найпростішого: уміння шанувати старших, допомагати ближньому і захищати слабшого.

2. Робота з підручником (стор. 70).

Ознайомлення зі статтею підручника про літературні казки (самостійне опрацювання).

3. Розповідь, заздалегідь підготовлених учнів про дитинство І. Франка, демонстрація слайдів

Перший учень;

— Іван Якович Франко народився в небагатій родині 27 серпня 1856 року у селі Нагуєвичі. Це невеличке село в Дрогобицькому повіті (зараз — Львівська область, Дрогобицький район). Його батько, Яків Франко, був ковалем, мати, Марія Кульчицька, походила зі шляхетського роду, дуже гарно співала, передаючи тонкі почуття прекрасного своїм дітям. Жили вони не в достатку, батько мусив багато працювати.

У кузні батька любили збиратися селяни з навколишніх сіл. Там майже ніколи не стихала жвава, сповнена народним гумором бесіда, часто лунала голосна пісня, точилися розмови про всі події і новини сільського життя. Батько дуже любив сина, часто брав його до кузні. Івась уважно придивлявся й прислухався до всього. Через сорок років він згадає про це у своїх творах: «На дні моїх споминів і досі горить той маленький, але міцний огонь... Се огонь у кузні мого батька. І мені здається, що запас його я взяв дитиною в свою душу на далеку мандрівку життя. І що він не погас і досі». Батькова кузня стала для Івася першою школою життя, у якій він довідався, що на світі є бідні та багаті, добрі й злі люди.

Другий учень:

У шість років батьки віддали тямущого хлопчика до школи в сусіднє село. Ця частина України тоді належала до іншої держави — Австро-Угорщини, і в школах українські діти навчалися німецькою та польською мовами. Дядько по матері, Павло Кульчицький, у якого жив Івась, за короткий час навчив хлопця читати і писати українською мовою.) Після закінчення сільської школи батьки віддають Івана Франка до школи при монастирі у Дрогобичі. Там були дуже тяжкі умови для життя і навчання: постійне зазубрювання чужої мови й незрозумілих понять, насмішки з боку інших дітей. Хоча й там знайшлися добрі, сердечні люди. Вони уважно поставилися до «сина простого хлопа», який ходив у полотняному домотканому одязі, сприяли його успішному навчанню. І якщо Івана посадили спочатку на «ослячій лаві» в кінці класу, то за результатами екзаменів його визнали кращим учнем і нагородили цінним подарунком. На цій події був присутнім і батько хлопця, який плакав від щастя. Ті діти заможних городян, які сміялися з бідного сільського хлопчика, тепер прагнули з ним потоваришувати. Блискуча пам’ять, зосередженість, тяга до навчання, допитливість та кмітливість допомогли Франкові здобути успіху.

Третій учень:

Кращим учнем він став і в Дрогобицькій гімназії, де йому довелося навчатися. Незважаючи на постійний брак коштів, Іван купував книжки і збирав власну бібліотеку, яка вже тоді налічувала до півтисячі примірників. На книги молодий Франко заробляв тим, що допомагав у навчанні дітям із заможних родин.

Там, у гімназії, Франко особливо захопився читанням художньої літератури, пробував і сам писати. А ще вивчав і записував народну творчість. Мав дрібно списані два товсті зшитки, які вміщали 800 творів.

А ще завдяки своїй працьовитості та наполегливості молодий хлопець вивчив аж п’ять іноземних мов. У дорослому віці він, окрім української, володів ще дванадцятьма мовами.

Четвертий учень:

На жаль, Франко під час навчання втратив рідних. Коли йому було всього дев’ять — помер батько, а в шістнадцять - розпрощався з матір’ю. Все це ще більше загартувало молоду людину, хоча могло і зломити, як багатьох. Але майбутній письменник усе пережив, він зміг це витримати і, незважаючи на важку долю, закінчив Львівський університет, подолав усі перепони та виплекав у собі лише любов і жагу до знань, творчості, жагу до розуміння світу і бажання зробити його кращим.

4. Робота з підручником (стор. 71, 72).

Ознайомлення зі статтею підручника про Івана Франка (самостійне опрацювання).

5. Розповідь учителя про І. Франка-казкаря та його збірку «Коли ще звірі говорили».

— Іван Франко дуже любив дітей. Саме для них, найменших, Каменяр написав чимало творів, але особливого значення надавав казкам-байкам як найбільш доступній формі викладу й сприймання. Адже в казковій одежі, на думку письменника, можна краще донести до дитячої уяви велику правду людного буття, розбудити в малят цікавість та уяву до явищ природи, навчити ненавидіти зло й несправедливість, сміятися і думати.

Любов до казки Іван Франко виніс ще з раннього дитинства. Мов зачарований, слухав малий Івась цікаві казки про тварин, які розповідала йому мама. Згодом багато казок доводилося йому чути від сільських оповідачів — дідусів та бабусь.

Чарівний світ казок з роками все більше і більше приваблював чутливого й допитливого хлопчика. З дев’яти років, навчаючись у третьому класі, Франко уже старанно записував народні казки від своїх шкільних товаришів, які знали їх силу-силенну і вміли цікаво й захоплююче розповідати. А пізніше почав записувати пісні та прислів’я. І потім уже все життя Іван Якович не кидав збирати та вивчати народні твори.

Ставши письменником, Іван Франко сам написав для дітей майже п’ятдесят казок, двадцять з яких об’єднав у збірку «Коли ще звірі говорили». Звичайно, їх він писав у першу чергу для своїх чотирьох дітей. Сюди ввійшли такі казки, як «Осел і Лев», «Вовк війтом», «Фарбований Лис» та інші.

(Перегляд ілюстрованого видання збірки «Коли ще звірі говорили»).

Збірка казок Івана Франка під назвою «Коли ще звірі говорили» перший раз вийшла ще у 1899 р. друге видання з’явилось у 1903 році. До цієї збірки Франко додає передмову, у якій пише: «Оці байки, що зібрані в тій книжечці, то старе народне добро... Вони найбільше відповідають смакові дітей від 6 до 12 літ, заставляють їх сміятися і думати, розбуджують їх цікавість та увагу до явищ природи».

У збірці «Коли ще звірі говорили» Іван Франко вдало використовує художні засоби, вживані в народних казках про тварин, зокрема традиційне змалювання рис тварин: зажерливості вовка, хитрості лиса, незграбності ведмедя, упертості осла тощо. Письменник ще більше підкреслив ці характерні особливості тварин, майстерно розкриваючи їх через вчинки або розмови персонажів.

Як правило, усі казки — це художньо опрацьовані переклади з грецької, індійської, німецької, російської, арабської та інших мов, своєрідні літературні обробки. Проте найчастіше письменник запозичував образ чи сюжет, який доповнював, розширював, надаючи творові соціальної гостроти, національного колориту (як говорив сам автор: «На чужий позичений рисунок наклав наші українські кольори»).

Міжпредметний зв’язок:

- Подумайте, який твір використав І. Я. Франко, пишучи свою казку «Фарбований Лис»? (Індійська народна казка «Фарбований Шакал»)

- До якої найдавнішої збірки давньоіндійських казок вона належить? («Панчатантра»)

Герої творів — хитра Лисичка, хижий Вовк, мудрий Їжак, дурний Осел та інші — є носіями певних людських якостей, а самі казки під маскою вигадки криють звичайну велику життєву правду. Адже, «говорячи ніби про звірів,— каже Іван Франко,— казка одною бровою підморгує на людей, немов дає їм знати: — Та чого ви, братчики, смієтеся? Адже се не про бідних баранів, вовків та ослів мова, а про вас самих з вашою глупотою, з вашим лінивством, з вашою захланністю, з усіма вашими звірячими примхами, забаганками. Адже ж я навмисне даю їм ваші рухи, ваші думки, ваші слова, щоб ви якнайкраще зрозуміли — не їх, а себе самих!»

Казки Івана Франка вчать дітей бути чесними, правдивими, прищеплюють їм любов до рідної природи, розвивають цікавість і допитливість.

1. Вибіркове читання учителем казок із збірки «Коли ще звірі говорили».

VII. Узагальнення та систематизація знань.

Прийом «Мікрофон»

— Яка казка вважається літературною?

— Хто з митців слова писав казки?

— Назвіть людей, які відіграли у житті Івана Франка велику роль.

— Скільки книжок було у власній бібліотеці Франка-гімназиста?

— Якими мовами ще в дитинстві володів Франко?

— Як називається збірка казок письменника?

— Як ви вважаєте, чому саме таку назву дав І. Франко своїй збірці?

VIII. Контроль та самоперевірка знань. Рефлексія.

- Визначить спільне і відмінне у народних та літературних казках.

- Розв’яжіть кросворд: (самостійна робота на листочках)

IX. Підбиття підсумків уроку.

Слово вчителя.

— Відомий український педагог В. Сухомлинський вважав, що казки, прочитані в дитячому віці, назавжди відкладають у серці «зернятка людяності, з яких складається совість». Ви, напевно, теж помітили, що казки приносять не лише естетичне задоволення, а й змушують нас замислитися над проблемами реального життя: вибором друзів, поведінки, правильного рішення. До таких роздумів спонукають нас казки І. Франка, знайомство з якими розпочато сьогодні.

X. Повідомлення домашнього завдання.

- прочитати статтю підручника про літературну казку, вивчити визначення «літературна казка», її особливості;

- прочитати статтю підручника «Учитель української нації», відповідати на питання (1-6) с. 72-73;

- написати твір-мініатюру на тему: «Про що говорять звірі у казках І. Франка?»*

Презентацію можна переглянути за посиланням: wym-1510172055664